Уряд планує продовжити скорочення бюджетних місць у вузах. “Известия”, посилаючись на доповідь уряду Федеральним зборам про політику у сфері освіти, стверджують, що скорочення до 2024-му році складе 17%. Скорочувати місця будуть поступово: у 2020 році кількість бюджетних місць скоротиться на 2% порівняно з рівнем 2019 року. Далі кожен рік на 4%. До 2024 році бюджетних місць залишиться 432,2 тис. (518,4 тис. до 2019 року).
Що найцікавіше, за тим же планами уряду, число абітурієнтів до цього часу зросте на 15% (з 713,8 тис. в 2019 році до 823,8 тис. в 2024 році). Конкурс при вступі складе 1,9 особи на місце, зараз цей показник – 1,4. Оскільки населення Росії скорочується, збільшення кількості абітурієнтів планується досягти за рахунок надходження в російські вузи іноземців.
Тобто, Батьківщина знову скорочує фінансування освіти, у всякому разі, студентських місць і перекладає витрати на сім’ї. Які і без того щороку віддають на те, щоб навчати своїх дітей, все більше і більше. А оскільки доходи сімей практично не ростуть, то виходить, що уряд вводить непомітний податок на освіту і податок цей безперервно збільшує.
Якщо приклад береться з Америки, де все вища освіта платна, то це поганий приклад, якщо врахувати багаторазовий розрив у зарплатах. Якщо Європа – тим більше, в більшості розвинених країн Європи освіти державною мовою – безкоштовне, в тому числі, часто і для іноземців.
Якщо держава розраховує на освіту багато заробляти, то воно живе ілюзіями. У росіян є межа, окреслений їх доходами, далі кількість вступників буде просто скорочуватися. З багатих країн вчитися до нас ніхто не їде, там є можливості утворюватися в рейтингових американських і європейських університетах. Студенти з бідних країн багато Росії не заплатять, в кращому випадку, принесуть вузам і країні вкрай скромний дохід, що балансує на межі рентабельності. Тим більше це відноситься до країн СНД – ні в Киргизії, ні в Таджикистані немає такої кількості платоспроможних студентів.
Тоді виходить, що задум полягає в тому, щоб вища освіта отримувала меншу кількість молоді. Логіка тут є – потрібні робітники і солдати. Цинічно, але цілком у дусі Вітчизни.
Є і ще один тонкий нюанс. Скорочення бюджетних місць у вузах однозначно призведе до скорочення бюджетних викладацьких ставок. Тому що це кількість розраховується з кількості студентів на одного викладача. Частина вузів, в тому числі і утворюють в деяких містах культурно-освітню середу, доведеться закривати. Або підтримувати на голодному рівні з бюджету. В першу чергу удар доведеться по гуманітарній сфері, технічних напрямки проживуть кілька довше. Правда, тільки в тому випадку, якщо економіка країни увійде в підйом і інженери виявляться затребуваними. Чого поки що теж не спостерігається…
А взагалі, від освіти багато шкоди. Смута. Пишуть, протестують, вічно незадоволені. Неблагонадійність. А уряд за все це, розумієш, плати…
Фото ТАСС / РБК
