Час йти

0
7

Ось і кінець. І разом з тим — початок.
Глава Інгушетії Євкурова подав у відставку. З формулюванням (згідно ТАСС), яка відображає суть відносини влади і народу по всій країні – роз’єднаність влади і громадськості республіки.
Ніщо не допомогло Євкурову. Перегляд кордону з Чечнею обурив республіку. Ні адміністративний проведення питання, ні тиск на активістів, ні спроби м’якого і не дуже придушення, не врятували. Підсумком з’явився тільки розбрат, якому не видно кінця.
І Євкуров не витримав.
Все те ж саме відбувається і в Росії. Тільки причини інші – пенсійний грабіж, зниження рівня життя на тлі збагачення верхівки з числа друзів президента, відбирання власності громадян, знищення їх середовища життя. А також головне – безправ’я, безправ’я у всьому, перетворення цілого народу в холопів, зобов’язаних чекати милостей від начальства: «прямих ліній», послань, виконання своїх прохань.
Все більше міцніє враження, що, по-перше, влада не розуміє свій народ, не бажають чути, не розуміють, що так, як в «нульові», більше не буде. Ніколи не буде. А, по-друге, влада не можуть придушити починається тотальну хвилю обурення їх поведінкою. Сама ж ця хвиля не збирається вщухати, а тільки міцніє.
Результат буде той же – розбрат в країні і поразка влади. Яким все одно доведеться йти. Євкуров показав своєю відставкою, наскільки гнила, слабка в Росії влада. Наскільки вона вкрала у майбутнє народу, сама не має майбутнього. І не вірить в нього.
Євкуров пішов. Показавши дорогу Путіну. Час йти і йому.

СерпомПо

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here