Хто в Грузії не любить росіян

0
24

Дарина Рыночнова

Хвалена грузинська гостинність дала осічку. Спочатку там напали на які приїхали на запрошення влади російських депутатів. Потім це переросло в масові русофобські маніфестації в центрі Тбілісі. І це при тому, що Грузія посилено зазиває до себе російських туристів. Чому ж русофобія є ґнотом, який готовий підпалити країну? Хто стоїть за розпалювання антиросійських настроїв і наскільки поширена русофобія в Грузії?
Влада Грузії в п’ятницю вели себе суперечливо. З одного боку, вже з ранку в Тбілісі почалися масові суди над затриманими напередодні учасниками заворушень. Поліція також викликала на допит колишнього міністра оборони Грузії Іраклія Окруашвілі, екс-мера Тбілісі, лідера опозиційної партії «Європейська Грузія – рух за свободу» Гігі Угулаву по справі про заворушення.
З іншого боку, спікер парламенту Іраклій Кобахідзе подав у відставку, що, власне, і було першою вимогою протестуючих. Як очікується, його місце займе лідер парламентської більшості Арчіл Талаквадзе, який до обрання в парламент був заступником глави МВС і курирував грузинські в’язниці.
Крім Кобахідзе покидає свій пост, точніше, здає мандат і депутат Закарий Куцнашвили з «Грузинської мрії». Справа в тому, що саме він представляв Грузію у Міжпарламентській асамблеї православ’я і тепер вважається організатором приїзду в Тбілісі російської делегації.
Як повідомляла газета ВЗГЛЯД, протести під антиросійськими гаслами почалися в Тбілісі в четвер. Мітингувальники напали на російських делегатів, які брали участь у сесії Міжпарламентської асамблеї православ’я (МАП). Потім натовп опозиції спробувала штурмувати парламент. Приводом до заворушень став той факт, що глава Міжнародної асамблеї православ’я, депутат Держдуми Сергій Гаврилов розташувався в кріслі спікера парламенту Грузії. Сесія МАП була зірвана, російським парламентаріям, що супроводжували Гаврилова, під охороною довелося терміново покинути Грузію.
Але наскільки ж зараз поширені в грузинському суспільстві русофобські настрої? До недавніх пір турпотік з Росії в Грузію швидко ріс – він вимірювався вже мільйонами на рік. Здавалося, що відносини двох народів поступово налагоджуються. Яку частину грузинського народу представляють маніфестанти, які напали на беззахисних російських депутатів у центрі Тбілісі?
Директор «Центру Євразії» Гулбаат Рцхіладзе заявив газеті ВЗГЛЯД, що в Грузії зберігається частина суспільства, яка відторгає все, що пов’язано з північним сусідом. Але таких грузинів, на його думку, трохи – 15-17%. Більшість жителів Грузії далекі від антиросійської істерії, упевнений експерт.
«Мобілізація цих нечисленних людей відбувалася на тлі термінології «окупація», «російська агресія» і так далі. Хоч і нечисленна, ця акція була дуже агресивною.
Там були і бойовики-націоналісти, і якісь нові групи молоді – хаоты і анархісти»,
– сказав політолог. «Зараз певні висновки зроблені, політичне жертвоприношення сталося. Спікер парламенту звільнився, депутат, який організував цей захід з російськими депутатами, теж пішов, віддавши свій мандат. На цьому поки все зупиниться», – передбачив Рцхіладзе.
Він вважає, що в ніч на п’ятницю Грузія опинилася на межі перевороту і лише твердість, яку проявив глава МВС Георгій Гахарія, допомогла його запобігти. «Якби не він, у нас на чолі парламенту зараз сидів би вже Саакашвілі або хтось із його дружків. Так що глава МВС не схибив, він виявив силу волі», – сказав експерт.
«Поліція діяла в рамках закону, маючи справу з агресивним натовпом, яка намагалася увірватися в парламент і дестабілізувати державу. Однак опозиція продовжить спроби тиску на владу. Грузія вступає в смугу нестабільності і невизначеності», – уклав політолог.
Колишній глава канцелярії президента Грузії, керівник Інституту стратегії та управління Петре Мамрадзе теж оцінює лише 10-12% число прихильників нинішніх акцій в народі.
«В основному це прихильники екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі. Багато з тих, хто в четвер вийшов на вулицю, були щиро обурені тим фактом, що в кріслі спікера парламенту виявився російський парламентарій-комуніст Сергій Гаврилов. Однак коли почався штурм парламенту, коли напали на поліцію, багато відмовилися від участі в безладах і пішли», – пояснив політолог газеті ВЗГЛЯД.
Він зазначив, що у штурмі брали участь так звані зондеры Саакашвілі (титушки). «Вони почали бити поліцейських, які спочатку не стали їм відповідати, що було помилкою. У поліції забирали щити, виривали кийки. Ось тільки після цього поліція почала застосовувати спецзасоби», – сказав Мамрадзе.
«Я не думаю, що кількість прихильників протестів збільшиться. Але ось правляча партія «Грузинська мрія – демократична Грузія» в будь-якому випадку сама завдала ще одного удару по своєму, і так пошарпані престижу», – вважає експерт.
Як повідомляла газета ВЗГЛЯД, в п’ятницю президент Володимир Путін підписав указ про заборону авіакомпаніям здійснювати повітряні перевезення громадян з Росії в Грузію. Нагадаємо, що перший раз Москва пішла на такі заходи восени 2006 року. Влітку 2008 року між військами двох країн спалахнули бойові дії після того, як грузинські війська напали на російських миротворців на території Південної Осетії.
«Мова йде про вимушену рестрикції, введеного російською стороною, метою якої є забезпечення безпеки російських громадян на тлі екстремістських дій, які мають місце зараз в Грузії», – заявив з цього приводу його прес-секретар Дмитро Пєсков.
До речі, особисто президент Грузії Саломе Зурабішвілі теж вела себе суперечливо. Вона чомусь обрушилася з обвинуваченнями на саму Росію, чиї плани нібито і проводила «п’ята колона» в особі грузинської опозиції. «Розкол країни та суспільства та внутрішнє протистояння нікому не йдуть на руку, крім Росії, і сьогодні це її дослідне зброю», – заявляла Зурабішвілі, додаючи, що «Росія – наш ворог і окупант».
«Ну що, догралися? «Окупант» відступає, виводячи своїх туристів з Вашої економіки? – написала їй у відповідь представник МЗС Росії Марія Захарова у своєму Facebook. – Шері, все, що від Вас потрібно було в цей трагічний для Грузії момент чергового політичного колапсу, так це вийти і сказати, що Ви гарантуєте безпеку на вулицях грузинських міст. Повноваженнями президента. Владою, даною Вам народом. Особисто, нарешті. Як завгодно. Але Ви затягли стару пісню про головне – про «окупантів»… Хто Вас напоумив-то?».
Раніше Захарова також заявила, що своєю поведінкою радикали розвінчали міф про грузинську гостинність.