«Кобри» і «Шерманы»: чи допоміг СРСР американський ленд-ліз?

0
6

Сьогодні, коли деякі західні держави вважають можливим не запрошувати президента Російської Федерації на річницю святкування висадки військ в Нормандії, знову виникає питання про розмір вкладу кожного учасника антигітлерівської коаліції в розгром Третього рейху. Прийнято вказувати на знаменитий ленд-ліз, який підтримував Радянський союз під час Великої Вітчизняної війни.

Після підписання Московського протоколу 1 жовтня 1941 року в СРСР почали надходити з-за кордону танки, літаки, гармати, автомобілі, вибухові речовини, продукти харчування та багато іншого. Американські «Студебекери» і тушонка вже давно увійшли в легенду. Паралельно, до речі, йшов і «зворотний ленд-ліз»: союзники всі роки війни отримували радянську марганцеву і хромову руду, платину, золото і деревину.
Кремль намагався максимально компенсувати слабкі сторони вітчизняної промисловості, по якій війна завдала тяжкого удару. Наприклад, обсяги поставок іноземних армійських автомобілів в півтора рази перевищили кількість виготовлених своїми силами. Те ж саме можна сказати і про залізничний рухомий склад. Велику роль зіграли імпортні вибухові речовини. Тобто, недооцінювати внесок ленд-лізу в побудову мобілізаційної військової економіки і перемоги на полях битв не варто.
Однак поставляється із США і Великобританії озброєння оцінювалося червоноармійцями по-різному. Що-то в наших реаліях показало себе добре, а що-не дуже. Наприклад, найбільших успіхів у повітряних боях з нацистами знамениті радянські аси Олександр Покришкін і Григорій Речкалов домоглися саме на американському винищувачі Р-39 «Кобра» («Аэрокобра»). Ці літаки і їх продовження Р-63 («Королівська кобра») мали високу швидкість і хороше озброєння, однак після відстрілу всіх боєприпасів в них порушувалася центрування, і вони могли звалитися в штопор. СРСР отримав по ленд-лізу 4423 Р-39 «Кобра» і 2397 Р-63 з США.
А ось британські «Харрикейны» не вразили радянське керівництво. За спогадами оточення, В. В. Сталін поскаржився:
Їх «харрикейны» погань, наші льотчики не люблять ці літаки.
Літаки поступалися німецьким по швидкості, аеродинаміки та озброєності. Лондон «спихнув» в Радянський союз 3082 такі машини. Тим не менш, на початку війни і британським винищувачам знайшлося застосування на фронті. Більш сучасні «Спитфайров» поставлялися неохоче і в обмежених кількостях.
Що до танків, то тут все виглядало куди менш однозначно. Легкі і середні британські танки «Валентайн» і «Матильда» були погано пристосовані до наших умов і протистояння німецьким військам, бо несли великі втрати. Високі, громіздкі і недостатньо захищені танки М3 «Генерал» з США радянські танкісти з гіркотою охрестили «братською могилою». Таких нам передали майже тисячу. Американські «Шерманы» виглядали на їх фоні незрівнянно краще, їх нам поставили понад 3600 штук. Британські «Черчилли» були навіть більш вражаючими характеристиками, але англійці поскупилися, віддавши всього три сотні.
Таким чином, внесок союзників у перемогу над Третім рейхом заперечувати не можна, не можна перебільшувати, не можна і применшувати. Історики по-різному оцінюють програму ленд-лізу. Справедливо було б сказати, що СРСР міг обійтися без цих поставок і в підсумку перемогти нацистську Німеччину, але ціна такої перемоги була б вище тієї, що довелося заплатити.
Автор: Сергій Маржецкий
Використані фотографії: http://waralbum.ru

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here