Здається, на Сейдозере мені вперше вдалося перейнятися трэккингом. Навіть незважаючи на нестерпну погоду і падіння в гірську річку з проломившегося прямо піді мною тонкого колоди. Два роки тому на Алтаї, йдучи до нитки промокшим вниз по Аккемській стежці, я думав, що більше ніколи не підпишуся на похід. Тепер, стрибаючи по сопках в підштаниках (так як вони залишилися єдиним сухим предметом) я роздумував про радиалки за Хибинам з Кіровська. Підкажіть в тому районі хороший маршрут в межах світлового дня?
Що ж до головної мети нашої подорожі – теплохода “Клавдія Еланская” з наступним походом вздовж Білого моря, – то 29 червня вона в Чаваньгу не йде, а стало бути на наступному тижні, як і було задумано, я їду в Петербург.
Але й найгірші побоювання не підтвердилися: “Еланская” буде жити принаймні цю навігацію, і її наступний рейс планується приблизно через місяць. Що ж, стало бути – знову в Мурманськ!
