Останні новини України сьогодні — 23 червня 2019

0
1

Огляд: останні новини України та Південно-Східної України сьогодні, 23 червня 2019.
Конституційний питання: чи зможуть депутати Ради домогтися скасування закону про мову
Конституційний суд України розгляне клопотання групи депутатів Верховної ради, які вимагають визнати неконституційним закон про мову, ухвалений наприкінці квітня. Парламентарії звертають увагу, що цей документ суперечить цілому ряду статей основного закону країни і міжнародних угод, а також дискримінує російськомовних громадян і створює атмосферу нетерпимості. Експерти вважають, що те чи інше рішення щодо мовного закону буде прийнято вже після липневих парламентських виборів. Аналітики не виключають, що зі зміною складу Ради ця норма українського права буде сильно змінена або скасована зовсім.

Група з більш ніж 50 депутатів Верховної ради України направила клопотання до Конституційного суду про визнання неконституційним прийнятого у квітні 2019 року закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відповідні документи були зареєстровані в судовій інстанції в п’ятницю, 21 червня.
У своєму зверненні парламентарі вказують на те, що прийнятий закон суперечить багатьом статтям конституції. Зокрема, 10-та стаття Основного закону України гарантує «вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин». Відповідно до 11-ї статті, держава має сприяти «консолідації та розвиткові української нації», у тому числі розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
У 24-й статті йдеться, що всі громадяни мають рівні права і свободи і рівні перед законом, а в 22-й статті — що при прийнятті нових законів або внесення змін в діючі норми «не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Таким чином, прийнятий закон, який визнає українську мову єдино можливим для застосування практично у всіх сферах життя країни, прямо суперечить цим та іншим положенням конституції, а також «фактично означає дискримінацію російськомовних громадян за мовною ознакою» і «створює атмосферу нетерпимості».
Документ також порушує взяті на себе Києвом зобов’язання в рамках цілого ряду міжнародних угод, включаючи Європейську хартію регіональних мов або мов нацменшин від 1992 року, яка спрямована на збереження мовного різноманіття в Європі.
«Необхідно зазначити, що впровадження різних механізмів (без об’єктивних критеріїв розмежування) підтвердження рівня володіння державною мовою стосовно осіб, які претендують на обрання або призначення на посади у сфері державного управління, є дискримінаційним», — наголошується в поданому до Конституційного суду запит.
Парламентарії підкреслюють, що у зв’язку з цими та іншими викладеними у документі причинами прийнятий закон про мову є неконституційним, оскільки його положення направлені на дискримінацію російської та інших мов нацменшин, а також порушують права громадян України.
Крім того, депутати вказують на цілий ряд процесуальних порушень, з якими був прийнятий закон про мову. Вони просять визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його протягом місяця, визнавши неконституційним закон від 25 квітня 2019 року.
Последние новости Украины сегодня — 23 июня 2019 украина

  • Reuters
  • Maxim Shemetov

«Не за горами мовний «майдан»
Коментуючи свою ініціативу, депутати від «Опозиційного блоку» Вадим Новінський і Олександр Долженков висловили впевненість у тому, що їм вдасться домогтися скасування дискримінаційного закону, який «створює додатковий розкол у суспільстві за мовною ознакою».
«ЗАКОН ДИСКРИМІНУЄ ЗА МОВНОЮ ОЗНАКОЮ 40% ВСЬОГО НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ — РОСІЙСЬКОМОВНИХ УКРАЇНЦІВ, НАЗИВАЮЧИ ЇХ НАЦІОНАЛЬНОЮ МЕНШИНОЮ», — ЗАЯВИВ ДОЛЖЕНКОВ.
«Мовний законопроект був прийнятий з грубими порушеннями… зафіксовані численні факти кнопкодавства, з-за чого рік тому Конституційний суд скасував попередній мовний закон», — нагадав Новинський.
Коментуючи дії опозиційних парламентаріїв, віце-прем’єр України В’ячеслав Кириленко сумнівається в тому, що Конституційний суд «захистить» мовний закон, і не виключив можливості нового «майдану».
«Сталося очікуване подія: п’ята колона внесла подання до Конституційного суду з метою скасувати закон про українську мову. Надія на КС слабка. Нова влада на чолі з Зеленським мовчить. Реально захистити українську мову можуть тільки люди. Значить, не за горами новий — мовної — «майдан», — написав Кириленко.
У свою чергу, спікер Верховної ради Андрій Парубій, виступаючи на засіданні парламенту 20 червня, заявив про загрозу реваншу на Україні «проросійських сил» і зажадав «мобілізувати всі державні сили», щоб зупинити цей реванш. За його словами, мова йде про спроби канонічної Української православної церкви через суд оскаржити створення структури, відомої як Православна церква України, а також про зворотне перейменування одного з проспектів в Харкові проспект маршала Жукова, спроби скасувати закон про українську мову і інших проявах».
Варто відзначити, що президент України Володимир Зеленський останнім часом не висловлювався з приводу мовного закону. Однак після прийняття документа Радою 25 квітня політик, вже будучи обраним главою держави, заявив, що цей закон розглядався під час виборчого циклу, що зробило його «заручником політичної риторики». Крім того, Зеленський зазначив, що документ був прийнятий без належного обговорення з громадськістю, а перед прийняттям в законопроект було внесено більше двох тисяч поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть всередині Верховної ради.
«Після мого вступу на посаду президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримані всі конституційні права і інтереси всіх громадян України», — казав Зеленський.
При цьому 12 червня представник президента в українському парламенті Руслан Стефанчук в інтерв’ю «РБК-Україна» не виключив, що закон про мову можуть бути внесені правки, якщо це буде потрібно для його реалізації на практиці».
Последние новости Украины сегодня — 23 июня 2019 украина

  • Мітинг прихильників прийняття закону про мову
  • AFP
  • Sergei SUPINSKY

«Язик не повернеться сказати, що російська мова в Україні — мова меншини»
Додамо, що на початку червня в Україні перебувала Моніторингова місія ООН з прав людини, за підсумками роботи якої Києву були видані рекомендації, в тому числі що стосуються закону про державну мову. Про це повідомила український омбудсмен Людмила Денисова за підсумками зустрічі з головою місії ООН Фіоною Фрейзер.
«Моніторингова місія ООН надала свої рекомендації щодо нього (із законом про мову. — RT) українським органам влади. Я поінформувала, що ми також аналізували його і зараз чекаємо висновку Венеціанської комісії», — зазначила Денисова.
Відповідний лист з проханням надати свій висновок щодо закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» надійшло в Європейську комісію за демократію через право (Венеціанську комісію) 22 травня. У сферу діяльності цього міжнародного органу входить аналіз законів, які зачіпають питання конституційного права, включаючи права меншин.
За словами першого заступника голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимира Джабарова, винесення низкою українських депутатів мовного закону на розгляд Конституційного суду може бути пов’язане з майбутніми парламентськими виборами.
«Вони прекрасно розуміють, що закон про мову їх дискредитує, тому хочуть від нього відмежуватися», — вважає сенатор.
Разом з тим співрозмовник RT засумнівався в можливості організації «мовного майдану», про який говорив віце-прем’єр Кириленко, оскільки, по-перше, за нього нікому платити, а по-друге, зараз українці чекають змін від нового президента: «Якщо вдасться переглянути закон про мову, це буде великий крок вперед для української демократії».
У свою чергу, старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко назвав відрадним наявність у Раді людей, які йдуть проти закладеної при Петра Порошенка тенденції протистояння російської та української мов.
Він припустив, що Конституційний суд винесе своє рішення з мовного закону лише після липневих парламентських виборів, причому не виключено, що підсумки виборчої кампанії стануть своєрідним маркером і орієнтиром для судової інстанції.
Український політолог і економіст Олександр Дудчак в розмові з RT також висловив думку, що доля скандального закону буде вирішена вже при новій Раді. І експерт вважає, що закон, швидше за все, буде скасований.
«Будемо сподіватися, що до складу нової Верховної ради увійде більшу кількість розсудливих людей, здатних вирішувати завдання в інтересах народу. Подивимося, яка буде остаточна версія нового закону», — зазначив політолог.
«В ІНТЕРЕСАХ БІЛЬШОСТІ — ЗМІНИТИ СТАВЛЕННЯ ДО РОСІЙСЬКОЇ МОВИ, МОВ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН. У МЕНЕ ЯЗИК НЕ ПОВЕРНЕТЬСЯ СКАЗАТИ, ЩО РОСІЙСЬКА МОВА В УКРАЇНІ — МОВА МЕНШИНИ. ЦЕ МОВА ПРИГНОБЛЕНОГО РОСІЙСЬКОМОВНОЇ БІЛЬШОСТІ», — ПІДСУМУВАВ ДУДЧАК.
На закінчення наведемо дані останнього дослідження компанії TNS, згідно з яким 35% українців вважають рідною російську мову, а 63% знають його. Причому приблизно однаковий відсоток респондентів зазвичай спілкуються вдома і на роботі російською та українською мовами — по 49%. Український злегка переважає в сфері формального спілкування (в навчальних закладах — 53%), а російську — при неформальному спілкуванні (в інтернеті — 56%, з друзями — 52%).
Разом з тим позитивно до нового закону про мову відносяться 42% опитаних, негативно — 23%, нейтрально — 21%, і ще 14% респондентів не змогли відповісти. 39% опитаних вважають, що цей закон сприяє розвитку української мови, 21% — що він не вплине на використання мов у країні, 17% назвали його утискає права людей, а 14% висловили думку, що закон є приводом для конфліктів і спорів.
Порошенко огризнувся, коментуючи кримінальні справи
Последние новости Украины сегодня — 23 июня 2019 украина
Кілька кримінальних проваджень, відкритих Державним бюро розслідувань України за фактом надходження заяв проти екс-президента Петра Порошенка – викликають гордість у колишнього глави держави.
Про це сам Порошенко заявив в ефірі телеканалу «Україна», передає кореспондент «ПолитНавигатора».
«Перша позиція: проти Порошенка не відкрито жодної кримінальної справи. Крапка. Друга позиція: за фактом відкрито кілька кримінальних справ. Підкреслюю, я пишаюся кожним кримінальною справою, яку порушили за фактом.
Факт перший: це кримінальну справу за те, що я, як верховний головнокомандуючий віддав наказ на контрнаступ. Внаслідок ефективних дій ВСУ, добровольців, волонтерів, виконуючих мій наказ, наказ верховного головнокомандувача, президента України, було звільнено дві третини Донбасу. І для мене кримінальну справу за наказ про контрнаступ – це орден за заслуги третього ступеня.
Другу кримінальну справу було відкрито за факт віддачі наказу для групи військових кораблів ВМС України для забезпечення захисту азовського узбережжя Маріуполя, були відправлені з Одеси військові кораблі, для забезпечення проходження Керченської протоки українського, відповідно, Конвенції ООН, і перебування в Азовському морі для того, щоб зруйнувати спробу його окупувати.
Деякі втікачі, які втекли п’ять років тому в Росії і зараз, вже після завершення моїх повноважень, повернулися, звернулися в правоохоронні органи, щоб за цей наказ порушити другу кримінальну справу. Це як орден за заслуги другого ступеня. І я пишаюся кожним таким зверненням, бо на посаді президента я робив все, щоб захистити суверенітет, територіальну цілісність і незалежність нашої держави», – розповів він.
Також екс-президент прокоментував заяву Юлії Тимошенко в ГБР на його персону щодо умисного доведення до банкрутства української газотранспортної системи.
«А щодо позиції пані Тимошенко, ну точно не пані Тимошенко коментувати газові справи. А, може, і навпаки, може саме вона дуже добре розбирається ще з 2009 року, коли був підписаний контракт, внаслідок якого Україну було завдано збиток на суму, що перевищує 40 мільярдів. І саме внаслідок дій моїх і моєї команди 4,6 мільярда доларів були виграні в Стокгольмському арбітражі, була забезпечена енергетична незалежність нашої держави, і ми вже сьогодні не чекаємо кожної зими, що робити, коли ми залишаємося без газу», – додав Порошенко.
«Їх ніхто не знає»: Саакашвілі вважає за потрібне скоротити Раду в три рази
Последние новости Украины сегодня — 23 июня 2019 украина
Верховна Рада України повинна бути скорочена приблизно до 150 депутатів. Так вважає екс-президент Грузії, колишній губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі, поділитися своєю думкою в ефірі телеканалу «112 Україна» 22 червня
До складу українського парламенту входять 450 депутатів. У травні президент Володимир Зеленскийдосрочно розпустив Раду і призначив позачергові вибори на 21 липня.
«Мені здається, що Верховна Рада повинна бути скорочена десь до 150 членів. Однозначно, навіщо Україні більше? Більшість цих людей ніхто не знає», — заявив Саакашвілі.
За його словами, місце в парламенті повинні отримати молоді політики, антикорупціонери та люди з хорошою репутацією.

Незважаючи на неуточнений юридичний статус Саакашвілі, який повинен дозволити йому брати участь у виборах або, навпаки, не допустити цього, раніше в Одесі він представив першу десятку списку своєї партії «Рух нових сил».
Втім, як показав досвід парламентських виборів в Грузії в 2016 році, менша кількість депутатів зовсім не гарантує збільшення шансу на перемогу. Так, кандидати від заснованої партії Саакашвілі «Єдиний національний рух» зазнали нищівної поразки — правляча політсила «Грузинська мрія» отримала кваліфікована більшість місць у парламенті (115 із 150).
Справа Вишинського: Росії пора переходити до жорстких заходів
Последние новости Украины сегодня — 23 июня 2019 украина
На фоні замовчування українською владою про ситуацію з головним редактором РІА Новини Україна президент Фонду захисту національних цінностей Олександр Малькевич запропонував діяти — затримати в Росії українських журналістів та ініціювати обмін на Кирила Вишинського
Пройшов місяць з часу вступу Володимира Зеленського на посаду президента України. За цей час він встиг оголосити дострокові парламентські вибори, скасувати більше сотні указів своїх попередників, відправити у відставку губернаторів, здійснити офіційні візити в Бельгію, Німеччину, Францію. Більш того, Зеленський навіть висловив готовність до проведення переговорів з Росією, але далі слів справа не пішла.
Кроком, який сприяв би відновленню відносин між Києвом і Москвою, може стати звільнення головного редактора РІА Новини Україна Кирила Вишинського, який має подвійне громадянство. За 13 місяців слідство так і не представив доказів вчинення ним державної зради, яка нібито виражається в підтримці ДНР і ЛНР. Як розповів сам журналіст, приводом для затримання стала новинна замітка «Атака на УПЦ. Хто винен у відмові автокефалії» на сайті РІА Новини Україна, в якій представлено дві протилежні точки зору, взятих з відкритих джерел, на надання автокефалії.
Відміну від Вишинського, моряки ВМС України і двоє співробітників СБУ, звільнення яких Київ регулярно вимагає, зізналися, що вчинили провокацію в Азовському морі, порушили державний кордон РФ навмисно й усвідомлено. Іншими словами, ці дві справи непорівнянні, але в якості жесту доброї волі Росія, з великою часткою ймовірності, погодилася б на паралельне помилування, як було з колишньої військовослужбовця ЗСУ, а нині депутатом Верховної Ради Надією Савченко і росіянами Олександром Александровим і Євгеном Єрофєєвим 25 травня 2015 року. Однак з боку Києва починати діалог про звільнення моряків, не кажучи ні слова про Вишинським, на думку політолога Олександра Асафова, абсурдно.
Раз влада України мовчать і не проявляють бажання врегулювати справу Вишинського полюбовно, президент Фонду захисту національних цінностей Олександр Малькевич на засіданні в Державній Думі запропонував перейти до жорстких заходів, оскільки в іншому разі ситуація, на його думку, не зміниться.
«Треба відповідати. Око за Око, зуб за зуб. Взяли, затримали у себе двох українських журналістів, поміняли їх на Вишинського. А поки ми будемо так ставитися, нас будуть класти обличчям на підлогу в аеропорту», — заявив він.
Модератор тієї дискусії, голова комітету Державної Думи з міжнародних відносин Леонід Слуцький сказав, що парламентарії можуть запропонувати керівництву країни використовувати такий елемент реакції в деяких особливо серйозних випадках.
Втім, надія на те, що домогтися звільнення Вишинського вдасться і без застосування крайніх заходів, хоч невелика, але все ж залишається.
«Ми чули також певні заяви з Києва про те, що там теж є розуміння необхідності просування в цій області (обмін ув’язненими — ред.). Тут, звичайно, потрібно двостороння робота, яка не може бути відкритою і публічною, тому в даному випадку потрібно просто набратися терпіння», — сказав 21 червня прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.
В інтерв’ю виданню Україна.ру директор Київського Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський заявив: «Якщо б Вишинського відпустили під домашній арешт або під заставу, це був би один слабкий сигнал про те, що з Зеленським можна хоч про щось домовлятися. Це також дозволить Москві зробити певні кроки назустріч Києву».
Здобувши більш ніж переконливу перемогу на президентських виборах, Володимир Зеленський не став затягувати з оголошенням парламентських виборів, щоб на хвилі успіху забезпечити своїй партії більшість місць у Верховній Раді, а собі — лояльний парламент. Зараз він застосовує ту ж практику, що й навесні — чим менше говориш, тим менше можливість використовувати проти тебе твої ж власні заяви. Українці вдячні Зеленському вже за те, що позбавили їх ще від 5 років життя при президентові Порошенко, але з кожним днем все частіше нового главу держави називають «міні-Порошенко», оскільки його риторика слово в слово повторює тези Порошенко. Досить згадати казус з промовою під час візиту в Брюссель.
Саме зараз Зеленський, який почав свою політичну кар’єру з нуля, який не мав зв’язків ні з якими політичними силами, крім своєї «Слуги народу», міг би почати все з чистого аркуша і не словом, а ділом довести, що він гравець самостійний і повторювати помилок попередніх влади не буде. Особисто до нього Вишинський ніякого відношення не має — вийшов би журналіст на свободу, здав свій український паспорт (про вихід з громадянства України його адвокати ще навесні передали прохання до Адміністрації президента України), поїхав би в Росію і все.
На прес-конференції «Кватирка можливостей президента Зеленського», яка пройшла 21 червня в рамках спецпроекту «Українське досьє видання Україна.ру, радіоведучий Армен Гаспарянподчеркнул, що історія Вишинського — це одне з базових злочинів української влади проти основоположних європейських цінностей, про які постійно розповідають представники Києва.
«Зеленський ж сказав, що є вироком режиму Петра Порошенка. Є якась реакція Зеленського? Немає. Про якому вікні, кватирці, щілці і свердловині можливостей для переговорів можна говорити? Для мене все це дуже сумнівно», — сказав він.
Про утиски свободи слова на Україні не з чуток знає журналіст Руслан Коцаба, якого заарештовували за звинуваченням у державній зраді за публічний заклик відмовитися від мобілізації, йому ж належать слова, що відбувається на сході України — це громадянська війна, і в Донбасі російських військ немає — є ополченці.
«Те, що на Україні є політв’язні, в’язні сумління — це, по-перше, принижує самого президента, який виглядає брехуном і недалекоглядним людиною, і, по-друге, створює враження у нас, колишніх політв’язнів, що нічого не змінилося», — сказав Коцаба в інтерв’ю виданню Україна.ру.
Закриття справи Вишинського, безперечно, підвищило б авторитет Зеленського в очах як пересічних українців, так і його закордонних колег, однак скористатися цією чудовою нагодою він не хоче, а треба б.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here