Поважний майстер, грабував своїх замовників, не зумів уникнути страти, але, завдяки своєму землякові, таємничим чином перетворився і став всесвітньо відомий.
Рік видання: 1997
Країна: Великобританія
Вільям Броуді вважався в Единбурзі шанованою людиною. Він був членом міської ради та деканом, тобто президентом цехи теслярів і столярів при купецької гільдії. Всі міські майстри, що працювали з деревом, підкорялися йому. Він і сам був досвідченим столяром: виготовляв меблі, користується великим попитом, встановлював у будинках двері, врізав в них замки і навіть зробив на замовлення мерії головну шибеницю Единбурга. За багаторічну трудову діяльність Броуді сколотив непоганий стан і жив на широку ногу.
Така була офіційна вітрина життя декана Броуді. Ночами він займався зовсім іншими справами. Майстер легко відчиняв встановлені ним самим замки і грабував будинки заможних эдинбуржцев, найчастіше своїх хороших знайомих. Поліції ніяк не вдавалося спіймати злодія — слідів він не залишав. Матеріальної вигоди від нічних справ Броуді не мав. Грошей у нього і так вистачало, а всю здобич він тут же програвав у карти й кості. Мабуть, його приваблював сам процес злочину, порушення закону лоскотали поважному городянину нерви.
Подвійне життя закінчилася в 1788 році. Броуді з спільниками вирішили пограбувати акцизну контору, але план провалився. Одного з крадіїв заарештувала поліція. Ліпший, щоб врятувати своє життя, почав давати свідчення. Броуді спішно виїхав спочатку у Лондон, а потім-до Голландії, проте в Амстердамі був арештований і висланий в Едінбург. У серпні 1788 року відбувся суд. Проти декана свідчили двоє його підручних. Крім того, присяжним пред’явили дублікати ключів і пістолети, знайдені при обшуку у декана, а так само його лист, відправлений з Лондона, в якому він скаржився на провал свого останнього пограбування. Броуді і одного з його спільників засудили до повішення.
Декан не збирався здаватися. Він завчасно виготовив сталевий ошийник, предотвращавший удушення, підкупив ката, щоб той не звернув на це пристрій уваги, а так само вночі перед стратою запхав собі в горло срібну дихальну трубку. Своїх залишилися на волі друзів Броуді попередив, що з петлі його можуть вийняти не зовсім мертвим, і попросив не поспішати з похоронами.
Всі ці хитромудрі заходи не допомогли. Кат обдурив декана, і в день страти 1 жовтня здер з нього нашийник і затягнув петлю на голій шиї. Срібна трубка погнулися. Мертвий Броуді захитався перед сорокатысячной натовпом на шибениці, яку сам виготовив. Втім, збереглися відомості, що його план вдався, і через кілька років його зустрічали в Парижі в повному здоров’ї.
Історія подвійне життя Вільяма Броуді мала літературна продовження. Роберт Льюїс Стівенсон народився і виріс в Единбурзі і не раз чув розповіді про столяре-грабіжника. Під його пером майстра, що жив подвійним життям, перетворився на ученого, фантастично міняв зовнішність і характер під впливом хімічних препаратів. Так народилася «Таємнича історія доктора Джекіла і містера Хайда».
