У криму обсяг відновлюваних водних ресурсів на душу населення становить, за різними оцінками, від 400 до 700 м3/рік. Тобто в росії це регіон з гострим дефіцитом води. До того ж брак посилюється неефективністю користування: далеким від оптимального режимом роботи водно-ресурсних систем, безглуздими втратами вологи в сільському і житлово-комунальному господарстві, вилученням понад раціонального обсягу підземних вод і, як наслідок, підвищенням їх мінералізації, недостатнім введенням в повторний оборот скидів після очищення і т. П. Гірше того: масштаб посух в криму і, навпаки, частота і інтенсивність руйнівних повеней, викликаних раптовими дощовими паводками, загрожують серйозно зрости в найближчі десятиліття внаслідок зміни регіонального клімату.
Восени минулого року президент рф доручив уряду вирішити питання з водозабезпеченням криму: сформувати там сучасну систему водозабезпечення, щоб жителі і економіка півострова більше не відчували таких проблем і перестали побоюватися відключень водопостачання.уряд підготував комплексний план із забезпечення водою республіки крим та міста севастополя, що передбачає 14 заходів. Серед них-розвідка та розробка нових джерел води, об’єктів водопостачання та водовідведення, будівництво гідротехнічних споруд, а також капітальний ремонт наявної інфраструктури. Роль інститутів ран в плані не прозвучала. На реалізацію плану обіцяли направити близько 50 мільярдів рублів, більшу частину – з федерального бюджету.
Пройшов рік, за який кримчани пережили і нестачу води, і руйнівні повені. Але сьогодні інститут водних проблем ран веде наукові дослідження, мета яких – створення інформаційних систем і технологій для підтримки прийняття рішень щодо протидії загрозам безпеці півострова, включаючи дефіцит води і її надлишок-повені. На базі нді сільського господарства криму створено південну філію івп ран, силами якої передбачається сформувати наукову програму забезпечення водою кримського півострова та збереження його водно-екологічної безпеки.
Як розповів заступник директора івп ран, кандидат географічних наук владислав полянін, різноманітність умов формування водних ресурсів криму обумовлено особливостями його клімату, рельєфу і геологічної будови території. Найчастіше важко сказати, яка з них виконує найважливішу роль. Ситуація ускладнена ще тим, що дослідженням в області гідрології та гідрохімії природних вод вже кілька десятків років на півострові не приділяли належної уваги. Саме тому в науковій літературі та різних інформаційно-довідкових виданнях оцінки обсягів річкового стоку сильно різняться (від 0,58 до 1 км3/рік).
Нерівномірність річкового стоку, асинхронність його коливань і мінливість гідрологічних характеристик укупі з повсюдним розвитком карстующихся гірських порід роблять вивчення норовливих водних об’єктів криму нетривіальним завданням.
Ось, наприклад, на ай-петрі випадає приблизно 1200 мм опадів на рік, а в кілометрах десяти на захід, в ялті, – 500-550 мм. У степовому криму – близько 300 мм. До речі, саме для степової частини криму, а також керченського півострова знову стали відчутними негативні наслідки маловодь і посух, на тлі яких загострюються проблеми з втратами в розподільних мережах, забрудненням вод і водозбірних територій. Для окремих районів південного берега і частково річкових басейнів північно-західного схилу, навпаки, зростають ризики повеней, що носять катастрофічний характер, і цей надлишок води практично не використовують.
– дія перерахованих факторів посилює зміну клімату, яка створює загрозу водній безпеці регіону і знижує ефективність прийнятих рішень в рамках традиційної системи управління водними ресурсами та її інформаційного забезпечення, – зазначає заступник директора івп ран.
На думку вченого, щоб обґрунтовано вести розробку сучасної моделі управління водними ресурсами, необхідно вирішити цілий ряд наукових і практичних завдань. В рамках дослідницького проекту івп ран на 2021-2023 роки, зокрема, планується: актуалізувати оцінки ресурсів поверхневих і прісних підземних вод криму, характеру водоспоживання, використання води для сільського господарства півострова з урахуванням специфіки вирощуваних культур і застосовуваної агротехніки. Також треба провести польові дослідження і стаціонарні спостереження на експериментальних водозборах для отримання даних про регіональні особливості гідрологічного циклу суші в досліджуваних річкових басейнах і умов формування якості води. Нарешті, буде оцінено вплив змін клімату та соціально-економічного розвитку на водні ресурси регіону. Все заради розробки методик і сценарних розрахунків змін ресурсів поверхневих, ґрунтових і прісних підземних вод в різних частинах криму при прогнозованих змінах клімату в нашому столітті і різних сценаріях соціально-економічного розвитку півострова.
– владислав олегович, співробітники івп ран вже півроку працюють в криму. Що зроблено? 8>–>- йде вивчення грунтових вод, поверхневих і грунтових. Мета-зрозуміти, як вони взаємодіють, де і наскільки потужні є перетоки в місцях формування і розвантажень стоку. Це завдання саме наукове і надзвичайно важливе. До теперішнього моменту проведені рекогносцирувальні обстеження території, обрані водні об’єкти, на яких будуть вестися експедиційні і напівстаціонарні спостереження за гідрологічним і гідрохімічним режимами, метеопараметрами, в тому числі з використанням автоматичних вимірювальних комплексів. Одночасно узагальнюємо архівну гідрометеорологічну інформацію з даними по водоспоживанню різними галузями господарства, за якістю природних вод, характеру взаємодії поверхневих і підземних вод, гідрогеологічних особливості півострова і т. Д. Розпочата розробка математичних моделей природних систем криму, включаючи регіональні моделі для репрезентативних річкових басейнів, що відображають природні особливості формування водних ресурсів у різних частинах півострова, в тому числі і для території степового криму. Підкреслю: так комплексно завдання не ставилося багато десятків років.
– а яке головне питання: оперативні дії тут і зараз або який шлях вибрати, щоб позбутися від проблем в майбутньому? – головне питання: яким шляхом ми підемо? за екстенсивним-тоді станемо шукати якісь зовнішні джерела водопостачання, намагатися осаджувати опади, опріснювати морську воду, займатися перекиданням річкових стоків, бурити нові свердловини. Ми переконані, що цей шлях не є оптимальним для криму, як, втім, і для інших регіонів нашої країни.
– а що, на вашу думку, потрібно робити? 8>–>- потрібно створити наукову основу для стратегічного планування діяльності водогосподарських організацій та подальшого розвитку управління водними ресурсами. Ось наше завдання в криму. Тому зараз ми там робимо акцент саме на польових вишукуваннях, які не велися тут довгі роки. Особливість проекту – його націленість на проведення докладних гідрометеорологічних, гідрогеологічних і гідрохімічних спостережень в областях живлення кримських річок і підземних водоносних горизонтів. Такі дослідження, зокрема, дозволять отримати необхідні дані для розробки та верифікації гідрологічних та гідрогеологічних моделей-одного з практичних інструментів з вивчення гідрокліматичних процесів та оцінки їх впливу на водні режими річок та водозабезпечення територій.є маса питань з точки зору науки і практики, на які варто спробувати відповісти. Наприклад, розвантаження (стік по тріщинах з водоносних горизонтів) прісних вод в море підземним шляхом, минаючи річки. Ці можливості досі не оцінені. А по світу, наскільки я знаю, цей показник становить близько 6% від загального розвантаження вод суші в світовий океан. Треба отримати відповідь на питання, який цей відсоток в криму, хоча б на тій частині репрезентативних басейнів, дослідженням яких ми займаємося.
Важливо також зрозуміти умови формування стоку, взаємодії підземних і поверхневих вод, оцінку ресурсів ґрунтової вологи і можливість перспектив їх збереження при різній структурі сільського господарства півострова сьогодні. Ми повинні зрозуміти, чи можна перебудувати цю систему з урахуванням агротехнологій і шансів збереження водних ресурсів на місцях їх використання без втрати врожайності.
Узагальнивши всю інформацію (архівну, нову польову, експериментальну), ми зможемо отримати базу для створення сучасних інструментів підтримки прийняття рішень, підійдемо до створення математичних моделей взаємодії поверхні (суші з атмосферою, грунту і рослинності), а також гідрологічних моделейФормування стоку, в тому числі з урахуванням екстремальних гідрологічних явищ (повеней, наприклад) і побудови гідрогеологічних моделей, які дозволять нам знайти відповіді на багато наукових і практичних питань.
– зробите крок від теорії до конкретних рекомендацій? – практична значимість робіт івп ран, на мій погляд, досить добре видно. В ході реалізації проекту належить, наприклад, з’ясувати, наскільки значима буде роль різних сценаріїв змін клімату в ххі столітті для формування водних ресурсів, яким буде характер змін окремих складових водного балансу територій і як це позначиться на водозабезпеченості кримського півострова в цілому і функціонуванні його водних екосистем. Не менш важливими завданнями представляються, як я вже говорив, визначення просторово-часової динаміки грунтової вологи в районах розвитку сільського господарства, а також можливості і способів її збереження. Нам належить оцінити ризики інтрузії морських вод в підземні водоносні горизонти, визначити характер взаємодії поверхневих і підземних вод і вплив, який надають на нього ландшафтна і геологічна структури річкових басейнів. Нам, наприклад, потрібно прорахувати, чи варто будувати нові водосховища. Напевно, треба. Але ж ми їх споруджуємо з відкритою поверхнею. При великому випаровуванні великі будуть і втрати стоку. А наскільки великі? визначити витратні складові водного балансу водосховищ-одне з тих завдань, за які теж береться івп ран.
Або ось ще тема: в горах випадають опади. Рясний. А притоки у водосховища немає. Чому? відповідь теж стане в нагоді для вирішення проблеми водопостачання криму. Але ці дослідження треба вести, консолідуючи зусилля російських і кримських наукових інститутів, адже зрозуміло, що поодинці жодна організація сама по собі за рік-другий не в змозі відповісти на всі накопичені за довгі роки питання. Однак ми можемо визначити шляхи оптимізації стратегії управління водними ресурсами півострова. Один з них – вибудовування відкритого довірчого діалогу і взаємодії з виконавчими органами влади, установами і відомствами, у яких є чималий досвід у справі управління водними ресурсами кримського півострова. Дуже б хотілося, щоб від них виходила ініціатива формулювання питань з експлуатації, моніторингу та охорони водних ресурсів. Відповіді на них може дати наука. На нашу думку, це дозволить створити необхідні умови для інтеграції наукових знань та управлінських рішень та подальшого вдосконалення механізмів їх практичної реалізації.
