Павуки мають тривалу палеонтологічну історію-від кам’яновугільного періоду до наших днів. Турбота про потомство серед сучасних павуків — явище зовсім не рідкісне. Відомо, що павучихи можуть присідати, захищаючи кладку від хижаків, або обв’язувати яйця шовком, який виробляють, щоб ті не розсипалися. Але у викопних видів таких прикладів відомо небагато. Тому рання еволюція материнської турботи у павуків залишається маловивченою.
Вчені зі столичного педагогічного університету пекіна (кнр) досліджували чотири шматки бурштину, знайдені в шахті на півночі м’янми і за результатами опублікували статтю в журналі proceedings of the royal society b. У кожному шматку застигли стародавні павуки. Вік каменів, визначений за допомогою радіометричного датування цирконів, склав близько 98,8 мільйона років (плюс-мінус 0,6 мільйона).
реконструкція самки павука, що охороняє свою кладку / © royalsocietypublishing.org
В одному з них дослідники розгледіли дорослу самку, яка закривала тілом яєчний мішок. За допомогою комп’ютерної томографії дослідники визначили, що павук відноситься до вимерлого сімейства lagonomegopidae, що відрізняється великими очима.
Вчені вважають, що поза самки, в якій вона застигла, коли на неї впала крапля смоли, схожа на положення сучасних самок павуків, що захищають свої яйця від хижаків. А при найближчому розгляді вдалося встановити, що вона навіть зв’язала кладку з шовком — точно так же, як це роблять сучасні види. До речі, є думка, що шовк у павуків з’явився саме для цієї мети.
Цікаві подробиці давньої трагедії (або кількох) розкрили й інші шматки бурштину. Так, в одному з каменів вчені розгледіли відірвані ноги членистоногого і оси. Дослідники не виключають, що як мінімум деякі шматки бурштину містять свого роду «панно», на якому відображені члени одного сімейства lagonomegopidae. Або, можливо, навіть реальної групи молодих павуків, яких поглинула смола через короткий проміжок часу після вилуплення.
