Інститут статистичних досліджень і економіки знань нду вше проаналізував дані про чисельність і структуру персоналу, зайнятого дослідженнями і розробками в росії, за категоріями, віковими групами і областям науки за 2011-2020 роки. Розрахунки проводилися за даними росстату, з використанням баз даних оеср (oecd.stat), юнеско (uis.stat), євростату (estat), а також результатів проекту «аналіз механізмів стратегічного управління науковими кадрами та підходів до розвитку компетенцій у сфері науки в зарубіжних країнах» тематичного плану науково-дослідних робіт, передбачених державним завданням нду вше.
З’ясувалося, що в 2020 році наукові дослідження і розробки (ір) виконували 679,3 тис. Росіян, що становить 1% середньорічної чисельності зайнятих в економіці, і 109,5 тис. Людина працювала в якості сумісників або за договорами цивільно-правового характеру. У зіставленні з 2019 роком чисельність штатного персоналу і сумісників знизилася незначно, але в порівнянні з початком десятиліття (2011 р.) скорочення склало 7,6% і 34%, відповідно.
Основна частина облікової чисельності персоналу, зайнятого ір, – це дослідники (у 2020 р. – 346,5 тис. Чол., або 51%), на частку техніків припадають 8,8%, на допоміжний та інший персонал – більше 40%. Сумісники залучаються переважно на посади дослідників (70%).
У 2020 році в організації, що виконували ір, було прийнято 85,5 тис. Осіб, з них 16,4% (14 тис.осіб) – після закінчення вузів, 18,4% (15,8 тис. Осіб) – з інших наукових організацій. Вибуло 91,1 тис. Осіб, у їх числі 2,8 тис.осіб – за скороченням штатів. Перевищення чисельності убулих-тренд останнього десятиліття, вказується в дослідженні.
Чисельність дослідників, що мають вчений ступінь кандидата або доктора наук, знизилася з 109,5 тис. Осіб в 2011 р. До 99,1 тис. До кінця 2020 р. Незважаючи на таку динаміку, відносні показники практично не змінилися: частка кандидатів наук у загальній чисельності дослідників у 2011-2020 роках зберігається на рівні 22%, докторів наук – 7%.
Протягом останнього десятиліття, як наголошується в публікації, середній вік дослідників трохи знизився: в цілому – з 48 до 46 років, а у кандидатів наук – з 52 до 51 року. Середній вік докторів наук, навпаки, збільшився з 62 до 64 років. Експерти підкреслюють, що дані наведені на 2020-й рік, коли тільки почали приносити плоди комплексні зусилля держави по залученню молоді в науку – зокрема, в рамках профільних нацпроектів. З кожним наступним роком можна очікувати все більш виражений тренд на збільшення кількості молодих вікових груп, а також на зменшення середнього віку.
Цікаві і спостереження про віковий склад вчених. При скороченні чисельності дослідників на 28,2 тис. Осіб за 2011-2020 роки чисельність молодих вчених (дослідників віком до 39 років) загалом зросла на 12,9 тис.осіб (+9,1%), але за рахунок вікової групи 30-39 років. Позитивна динаміка відзначається і в групі 40-49 років (+15,2%). Таким чином, більш рівномірна в 2011 році структура дослідників за віковими групами змінилася в бік збільшення частки осіб у віці 30-39 років (з 17,3 до 27,9%) і 40-49 років (з 13,9 до 17,3%). Певною мірою це пояснюється і природним переходом працівників в наступну вікову групу.
Росія як і раніше залишається одним зі світових лідерів за абсолютними масштабами зайнятості в науці. У 2020 році чисельність персоналу, зайнятого ір (в еквіваленті повної зайнятості), склала 748,7 тис.людино-років. За цим показником росію випереджають тільки китай (4800,8), сша (1554,9) і японія (903,4 тис.людино-років). Чисельність дослідників в росії в еквіваленті повної зайнятості (397,2 тис.людино-років) в даний час відповідає 6-й позиції в світі після китаю (2109,5), сша (1554,9), японії (681,8), німеччини (450,7) і республіки корея (430,7 тис. Людино-років).
