Недалеко від Києва є місто з населенням в мільйон чоловік. Я там давно працював дільничним міліціонером. В ті часи пили всі і співробітники міліції не були винятком. У той вечір у нашому відділенні закінчився алкоголь, а як працювати без спиртних напоїв? Кожному хочеться продовження банкету. Оскільки вже був вечір, то магазини вже закрилися. Значить треба йти на точку до бабці самогонницю. Ми і відправилися до неї.
Самогон у баби купували не один десяток разів, тому він вважався по-справжньому перевіреним. Проте цього разу ми помилилися. Підійшли до хати, постукали у двері, її відкрила онука самогонниці. Вона з порога поцікавилася, скільки нам потрібно самогону, пояснивши, що бабуся вже спить. Замовляємо три літри. Добра дівчинка ховається в будинку і виходить рівно через хвилину. Вручає нам банку і простягає сухий спирт. Цікавимося: «Для чого він потрібен?». Юна самогонниця пояснює: «Бабуся завжди сухий спирт в самогон додає, щоб міцніший був». Ми ледь не прибили цю бабу. Сухий спирт є отрутою, і фортеці не додає.
З тих пір ми купуємо виключно ліцензійну горілку, а з самогоном покінчено.
