«А що, ми повинні з-за грошей від усього відмовлятися від моралі, від патріотизму?»
Улюблений артист всіх радянських глядачів Вахтанг Кікабідзе давно вже не приїжджає в Росію — відразу після війни 2008 року. Він ображений на нашу країну, це ясно, він не пробачив її. Але ось просто до росіян це ніяк не відноситься — так, Кікабідзе як і раніше з нами, що б не говорили. У бліц-інтерв’ю він оцінив політичну ситуацію в Грузії.
— Мені важко проаналізувати, що зараз у нас відбувається. Вони отримали те, що заслужили, — я маю на увазі уряд.
— Тобто ви на боці опозиції в даному випадку?
— Ну звісно, а на чиєму я повинен бути осторонь? Привезли депутацію, посадили в парламент представника Росії. Та такого історія не пам’ятає! Ось з цього все і почалося.
— Вам не здається, що все це штучно було зроблено: так спеціально посадили нашого пана Гаврилова в це крісло спікера… Невже не розуміли наслідків?
— Дорогий мій, але його ж не народ туди садив, а посадило уряд наш, правда? Вони в одну гру грають, напевно.
— Ну, ваш уряд теж грає проти Росії. Таким чином підставили Росію — і тепер, після указу Путіна, з 8 липня наші літаки більше туди літати не будуть…
— Може бути, це було задумано так, щоб заваруха почалася. Щоб вивести на вулицю війська.
— Але це ж нерозумно: війська і уряд потім будуть за це розплачуватися, і на виборах люди голосуватимуть за опозицію, а не за Іванішвілі.
— Так, так, так! Але люди розуміють, що уряд про них не думає.
— У минулому році 1 мільйон 700 тисяч людей з Росії побували у вас в Грузії…
— Ну, зараз вони вже не будуть відпочивати. Це їх так карають. А що, ми повинні з-за грошей від усього відмовлятися від моралі, від патріотизму?..
— Чотири роки тому ми з вами зустрічалися в Грузії, в Колхіді. І взагалі ці п’ять днів у Тбілісі стали для мене одними з найщасливіших днів життя, так мені було там добре. Грузини — самий щирий народ, який я тільки знаю. Так в чому винні прості росіяни?
— Так, але не ми це придумали, на жаль.
— А ви налаштовані і проти свого президента в такому випадку?
— Я налаштований за те, щоб люди щасливо жили. Спокійно, була б робота, діти йшли б у школи, дитячі садки, і не було б лайки, стрільби і всієї цієї фігні.
— Але як це зробити, коли політики грають народом, як футбольним м’ячиком?
— Якби я був політиком, я б вам відповів. Але я не політик, я актор. Політика — це дуже брудна штука. Але якщо ми зараз почнемо розбирати російську політику — я те ж саме скажу.
Олександр Мельман
