Смішна історія з минулого.
На дворі був 1982 рік. Точно не пам’ятаю тут головне інше.. До Нас в школу повинна була приїхати делегація американських вчителів був такий час що то було пов’язане з Олімпіадою. Відповідно до нас приїхали чиновники з політичної лінії щоб навчити наші незміцнілі мізки які питання можна задавати а які категорично не можна. Попутно нам повідали що в Америці все погано, а у нас все добре.
І ось настав цей день і приїхали американці — запитали нас учнів які у нас будуть питання.. Я встав і сказав — Ми знаємо, що у вас там все погано я хотів би подати заяву на усиновлення якогось бідного американця нехай поживе по людськи в СРСР.. Мені щиро хотілося допомогти бідним дітям… Коли американський перекладач переклав текст в залі повисла тиша.. Сказати Що ніяково було всім — це було б нічого не сказати… Через хвилину американський представник посміхнувся і сказав що він передасть це своєму начальству…Ho вечір був явно зім’ятий.. все пішло не по плану.. Треба було бачити обличчя вчителів..
Що було потім?.. Словами важко передати… Вообщем вигнали мене з школи довелося йти в іншу. Мій батько Комуніст зі стажем довго ржав — але справа виявилася дуже резонансним.. І його мало не виключили з Партії коли він на зборах намагався мене захистити.. В Партії його залишили але зробили сувору догану.. Настільки його це обурило, що через тиждень він сам поклав на стіл Партквиток.
Ось так я надовго потрапив у списки неблагонадійних.. Проста історія з часів СРСР.. Такі були часи..
