На хвилі загального невдоволення «Прямою лінією» Путіна я хотів би запропонувати до обговорення вельми непростий і водночас важливе питання. А, власне, яка Росія нам потрібна? Яка ідея (або ідеологія) має оселитися в наших мізках, щоб все пішло так, як треба, щоб основну більшість жителів Росії було досить?
Почати точно треба з якогось екскурсу в минуле. За прикладами корисності ідеології. І, що дивно, такі приклади в нашій історії були, і навіть не поодинокі.
Початок 20 століття. Ідея більшовиків про загальну рівність і роздачі землі селянам, а фабрик робітникам.
Землі селяни, правда, не отримали, як і робітники фабрик. Однак більшовицька ідея дуже непогано так розвалила російську імператорську армію, а потім нокаутувала білу армію. Ось вам найочевидніший приклад, коли добре сформульована ідея бере верх над цілком усталеним державою.
І адже якщо б РСЧА навешала тільки білої армії… Фактично воювали з половиною сусідів, та ще й з-за океану прибули на допомогу… І тим не менш, «червоні» перемогли. Надовго, до речі. І саме тому, що у них була ідея, яка згодом стала ідеологією.
Ми не станемо обговорювати, наскільки хороша чи погана була комуністична ідея/ідеологія. Вона була проста, як танк: побудова комунізму в окремо взятій країні. І цей комунізм будували. А заодно – ГЕС, заводи, фабрики, школи і університети. Оскільки комунізм – це не тільки ідея, але й ідеологія, тобто не тільки те, що вноситься в мізки, але і те, що радує шлунок. Соціальна складова. Для якої просто необхідне підживлення як кадрами, так і всім іншим.
Тобто по факту ми мали мету. Навіть ні, не так: Мета. Яка вимагала коштів, але і виправдовувала їх.
Сьогодні, якщо послухати нашого президента, цілі у нас в загальному-то і немає. Тому що всі ці багатослівні міркування на тему того, що треба затягнути пояси, а ось потім… Просто як показує практика, «потім» все ніяк не настане. А якщо і відбувається, то на горло основним більшості населення у вигляді пенсійних реформ, цін на паливо та інших численних задоволень.
Все питання в тому, наскільки все це потрібно росіянам? Воно, звичайно, зрозуміло, що «лише б не було війни», вибачте, «лише б не було майдану» і «не як на Україні». Стандартний набір загроз, але хто винен, що за 25 років незалежності так нічого нового не придумали?
Ах так, міжнародний тероризм. Але на жаль, його до соціальної сфери ну ніяк не прив’язати. На жаль.
І виходить своєрідна патова ситуація. Все чітко по Марксу і Енгельсу: верхи просто не в змозі управляти по-новому, а низи потихеньку перестає бажати жити по-старому. І демонструють це все більше і більше.
Як я розумію, пік настане у 2024 році, коли за прикладом сусідів, яких допік олігарх, буде обраний… Ну, хто-то в нас так буде обраний. Не знаю, хто як, особисто я піду голосувати за кого завгодно, тільки не за того, кого за ручку призведе Путін. Ну і, природно, не за нього. Вистачить, в загальному і цілому.
Особливо, якщо Володимир Володимирович так і не пояснить, в ім’я кого (це-то мені самому зрозуміло) я повинен затягувати пояс і вірити йому, що у мене «спостерігається зростання доходів». Саме тому, що я цього зростання, хоч убейся, не спостерігаю. Подорожчання всього, на що не глянь, спостерігаю, причому Володимир Володимирович дуже чітко пояснив на «Прямій лінії» механізми ціноутворення, хоча я їх і так знав. Приємно, що і він їх знає.
Загалом, потрібна ідеологія. Або ідея. І ідея повинна відрізнятися від вже набридлої «заробити грошей друзям Путіна» типу Ротенбергов, Сечіна, Міллера та інших. Потрібна справді якась ідея, здатна підняти нас і відправити на трудові подвиги в ім’я…
Добре, в ім’я Росії. Якоїсь нової Росії, яку ми всі повинні будемо побудувати. Усіма для всіх або хоча б для наших нащадків. Дуже жирно підкреслюю: для нащадків всіх нас, а не тільки тих, хто живе на Рубльовці або в Барвисі. Їх нащадки досить непогано так почуваються за межами нашої країни, і це теж факт, який ніхто з можновладців заперечити не зможе. На жаль і на жаль.
Виходить, що сьогоднішня влада повинна дуже сильно напружитися. І придумати цю концепцію розвитку Росії в плані ідеології. Чи ідеологію, спрямовану на розвиток Росії.
Просто боюся, ось цих загравань з народом у вигляді фарсу на телебаченні в рамках «Прямої лінії з президентом», або як це називають у народі, «В гостях у казки», скоро виявиться недостатньо.
Сьогодні мені складно сказати, що станеться, коли рейтинги Путіна впадуть до загальноєвропейських 10-20%. Навряд чи майдан, цього точно не станеться, не для того Росгвардию ростили і Золотова під голову ставили. Так що майдану не буде точно.
Впевнений, що і уряд у відставку не піде, його, уряд, у нас тільки танками у відставку прийнято відправляти. І президент з прем’єром нікуди не подінуться.
Правда, це зовсім не знімає з порядку денного питання: а що робити далі? Куди йти?
І ось на цій ноті я хотів би запропонувати до обговорення два питання, відповіді на які нам усім було б дуже цікаво прочитати.
Шановні читачі, серед яких велика кількість людей розумних і далекоглядних, спробуйте відповісти на два питання:
1. Потрібна Росії державна ідеологія і якою вона повинна бути?
Яку Росію вам цікаво було б будувати, нехай і шляхом обмеження якихось своїх особистих інтересів?
Ми просто візьмемо і на підставі ваших думок (розумних, природно) зробимо якусь компіляцію, яку озвучимо. Зрозуміло, що на «Пряму лінію» це думка не потрапить, але… Марним точно не буде.
Так що запрошую до діалогу.
Автор:Роман СкомороховИспользованы фотографії:Khusen Rustamov, Victoria Borodinova
