Трохи більше 7 мільйонів доларів золотом – саме за таку ціну Росія продала Аляску. Досі тривають суперечки, чи варто нашій країні йти на цей крок. Була Аляска непідйомним вантажем або ресурсом, про важливість якого на той момент не здогадувалися?
Договір між двома країнами про визначення кордону було підписано 17 квітня 1824 року в Санкт-Петербурзі. За документом ця лінія була встановлена по паралелі 54 градуси 40 хвилин північної широти. Американці зобов’язалися не селитися на північ від неї, а росіяни – на південь.
Переговори про придбання Аляски почалися в 1866 році. В кінці року Олександр II прийняв рішення про продаж цієї території і зосередженні на освоєнні Примор’я і Приамур’я. Договір між Росією і США був підписаний 30 березня 1867 року, а офіційна церемонія передачі Аляски відбулася через півроку.
Багато американці виступали проти цієї угоди: вони дивувалися, навіщо країні потрібен «льох-льодовик». І тільки коли тут виявили золото і мінеральні ресурси, договір був визнаний найважливішим досягненням президента Джонсона.
Історики відзначають, що в тому політичному контексті угода була чесною і взаємовигідній, що відповідає всім міжнародним нормам. При цьому вони називають кілька основних причин, з яких Росія продала Аляску.
Ще за 12 років до цієї події державний діяч Микола Муравйов-Амурський писав, що Штати неминуче поширяться по всій Північній Америці. З-за чого Росії, швидше за все, доведеться поступитися їм свої володіння. Він пропонував на виручені від продажу Аляски гроші побудувати Сибірську залізницю.
Експерти зазначають, що наша країна була змушена піти на цей крок через наслідків Кримської війни, коли американські володіння Росії ледь не забрала собі Великобританія, в той момент мала вплив у Канаді. Той же Муравйов-Амурський вважав, що, віддавши Штатам Аляску, Росія отримає союзника у протистоянні з англійцями.
Інша версія свідчить, що на цю угоду Олександр II пішов з-за боргів: раніше він зайняв у Ротшильдів 15 млн фунтів стерлінгів. Повертати було нічим, і молодший брат государя Костянтин Миколайович запропонував продати землі. Щоб американці більш прихильно поставилися до цієї купівлі, російському посланнику в США Едуарду Стеклю довелося дати хабара колишньому главі Мінфіну Уокеру для лобіювання ідеї укладення договору.
Можливо, продаж відбулася через наближення економічної кризи в Росії. Реформи грошей не приносили, казні були потрібні іноземні вкладення. За рік до передачі Аляски Олександр II отримав записку від міністра фінансів Михайла Рейтерна, в якій говорилося, що для нормального функціонування імперії потрібно трирічний позику за 15 мільйонів рублів на рік.
Після підписання угоди американці отримали весь півострів Аляска, а також безліч великих і дрібних островів загальною площею понад 1,5 млн. квадратних кілометрів.
