автра, 25 червня, Мінфін знову розміщує кілька мільярдів 6-річних облігацій. І одночасно сплачує 6,5 млрд. грн. за попередніми позиками, з яких третина забирають нерезиденти. Обсяг їх вкладень в наші ОВДП до середини червня досяг 48,7 млрд. грн. і зріс з початку року майже в 8 разів. Це збіглося з підвищенням ліміту на репатріацію дивідендів до 12 млн. євро в місяць. Тому не будемо дивуватися, якщо згодом виявиться, що нерезиденти уявні, а схема давно відпрацьована на горезвісних офшорах Януковича.
Купити у своєї батьківщини облігації і отримувати по ним фантастично високий дохід через “конспіративний” кіпрський офшор — мрія будь-якого (в перспективі колишнього) високопоставленого особи. Ми писали, що цю схему було чути ще “антинародний режим”.
Всі пам’ятають історію про конфіскацію $1,5 млрд. Віктора Януковича? Це теж були облігації, які для восьми кіпрських офшорок нинішнього побіжного президента придбала компанія Валерії Гонтарєвої ICU – вона була брокером при купівлі облігацій, деномінованих у доларах на суму $1,5 млрд. в період між 2012 і 2014 роками. Коли Україна гасила ці облігації, то президент країни Віктор Янукович отримував легальний дохід. Нічого особистого, просто бізнес.
Після евромайдана і втечі Януковича нова демократична влада спробувала відібрати назад чи облігації, то гроші через секретне рішення Краматорського районного суду у справі громадянина Аркадія Кашкина – колишнього зіц-голови, чи то пак директора компанії «Газ Україна-2020». Але секретним воно було до тих пір, поки не потрапило до журналістів арабського телеканалу Al Jazeera. Кажуть, це теж були інтриги Ігоря Коломойського.
І хоча $1,5 млрд. були оперативно перераховані до держбюджету, вони все ще є предметом судового спору. Їх формальні господарі, офшорні фірми Aldoza Investments Limited, Wonderbliss Ltd, Opalcore Ltd, Erosaria Ltd Akemi Management Limited, Loricom Holding Group Ltd, Foxtron Networks Limited досі оскаржують в суді спецконфискацию ОВДП, запевняючи, що жодних прямих доказів належності цінних паперів оточення екс-президента Януковича немає.
Тим часом в умовах відсутності кредитів з боку МВФ Україна цілком перейшла на виживання за рахунок розміщень облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Як люди регулярно ходять на роботу, так Мінфін — на аукціони за позиками.
Перший і останній на сьогодні транш у розмірі $1,4 млрд за новою програмою stand by, яка замінила так і не виконані до кінця EFF, Україна отримала наприкінці грудня 2018-го. “Вагончиками” до неї прийшли позики від Світового банку та ЄС. Але з тих пір західних кредитів не було. А платежі за старими боргами, рекордні, як ми знаємо, в цьому році, гасити доводиться. І все це — своїми силами.
За даними Мінфіну, державні запозичення за січень-травень 2019 року склали 182,2 млрд. грн. Всього від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 155,5 млрд. грн, у тому числі в гривні – 103,2 млрд. грн. При цьому, платежі з погашення державного боргу склали близько 176,2 млрд. грн. Витрати з обслуговування державного боргу за цей період склали близько 55 млрд. грн.
Що примітно, купують їх тепер в основному нерезиденти. За станом на середину травня, тобто до моменту інавгурації Володимира Зеленського, обсяг вкладень формально не українських компаній та осіб у наші цінні папери склав майже 40 млрд. грн. А за місяць після інавгурації збільшився ще на 8 з гаком млрд. грн.
Тільки на аукціоні 11 червня емісії, обсягом 6,6 млрд. грн. нерезиденти викупили 4,1 млрд. грн. За один день. У результаті обсяг ОВДП у їх розпорядженні з 6,3 млрд. грн на початок року зріс до 48,8 млрд. грн.
Виникає питання, за що нерезиденти так полюбили наші гривневі (підкреслюю) ОВДП. З валютними все зрозуміло: Україна розміщує єврооблігації під 5-9% (в середньому 7,5%) річних. Бувало, що справа доходила до 10%. Наприклад, у жовтні-2018 Україна розмістила єврооблігації на $2 млрд з прибутковістю для 5-річних – 9% річних (їх було продано на $750 млн.) і для 10-річних – 9,75% (випущено на $1,25 млрд.).
Такої високої прибутковості не дає ніхто в світі, за винятком, може бути, Греції. В Європі так точно. Саме дороге обслуговування боргів на континенті зараз у Румунії — 4,9%. Але там назріває великий фінансова криза і спекулянти це знають.
Прибутковість гривневих ОВДП теж вражає – понад 17% (у деяких випадках, залежно від терміну погашення, і вище 20%). На відсотках можна непогано заробити. Я б сказала більше, ніж на депозитах в банках. Але все це було б не так привабливо, якби достатньо високий ризик вкладення в гривневі інструменти поєднувався б з труднощами конвертації гривні в долар і виведення доходу за кордон.
Але наш Нацбанк напередодні виборів спростив виведення капіталів за кордон, назвавши це красивим словосполученням “валютна лібералізація”. Формально іноземним покупцям українських ОВДП спростили репатріацію валюти за кордон після виходу з держпаперів. А ліміт на репатріацію дивідендів з 8 травня цього року підвищили з 7 млн. євро до 12 млн. (постанова НБУ №66).
Таким чином, запасний аеродром для переможених учасників президентських ігор був відкритий для прийому літаків з готівкою. Це я, звичайно, умовно кажу. Згадуючи публікації про те, як літаки Плахотнюка або Мадуро вивозили їх гроші після виникнення політичних проблем. Або легендарні Камази Януковича з готівкою з Межигір’я.
Але в принципі, будь я на місці програв політика або високопоставленого урядовця, чия влада ще зберегла останні дні “терміну придатності” та відповідно доступ на ринок державних фінансів, то питання, як вивести нажите непосильною працею з України в мене не виникало.
Купити у своєї батьківщини облігації і отримувати по ним високий дохід через “конспіративний” кіпрський офшор — що може бути простіше. Не дивно, що в день інавгурації нового президента Володимира Зеленського 20 травня гривня в черговий раз зміцнилася, що, за словами аналітиків, було викликано розпродажем валюти нерезидентами напередодні чергового розміщення ОВДП 21 травня.
Поки все це створює приємну ілюзію стабільності курсу. Але вкрай високі відсотки сильно тиснуть на бюджет. В даний момент для обслуговування свого боргу ми щороку витрачаємо в півтора рази більше коштів, ніж на оборону. І це без урахування нових запозичень.
Тим часом Нацбанк створює всі умови, щоб залучати нерезидентів у гривневі борги. Після підключення депозитарію НБУ до європейського депозитарію Clearstream, інвестори зможуть легше і дешевше, ніж раніше, купувати держпапери з прибутковістю понад 18% річних.
А зовсім нещодавно Національний банк дозволив банкам здійснювати короткострокове фінансування в гривні юридичних осіб-нерезидентів для придбання ними ОВДП. З 14 червня 2019 року українські банки зможуть надавати іноземним компаніям і банкам під зазначені цілі гривневі кредити, а також проводити операції на умовах форвард та своп на строк, що не перевищуватиме 14 робочих днів.
Будівництво піраміди пішло швидше. Ось і завтра у нас новий позику і чергові поточні виплати. Питань два: як довго вона протримається, і хто ті люди, які пред’являть боргові папери до сплати, коли віртуальне споруда рано чи пізно завалиться? І не захочуть вони бартерного обміну: забрати не грошима, а владою. Влада в обмін на ОВДП? Чому б і ні.
Галина Акімова, «Версії»
