Відомий німецький експерт з Росії, професор Олександр Рар володіє рідкісним для експерта даром називати речі своїми іменами й давати чіткі оцінки. У своїй недавній статті він поділився баченням ситуації в Європі і висловив непопулярну версію про те, що антиросійські санкції будуть існувати завжди.
«Чому на своєму нещодавньому засіданні Євросоюз продовжив, а не скасував санкції проти Росії? Глави держав і урядів країн ЄС довго засідали і дебатували в Брюсселі, але не змогли досягти згоди навіть з питань кліматичної політики до 2050 року. Чому? Тому що Польща, Угорщина та інші східноєвропейські держави наклали своє вето. А як відомо, основні рішення ЄС приймаються консенсусом. Також не було прийнято рішення і з питання про те, хто стане головою Європейської Комісії. Франція наклала вето на кандидатуру Вебера, висунутого Німеччиною, в свою чергу Німеччина відхилила інших претендентів. Тепер одному Богу відомо, хто увійде в нове керівництво Євросоюзу. Глави країн ЄС продемонстрували єдність тільки в одному питанні, а саме щодо антиросійських санкцій, хоча деякі члени союзу, такі як Італія, анонсували, що будуть голосувати проти їх продовження. Є в ЄС насправді хоч одна країна, у якої вистачить сміливості накласти вето на санкції проти Росії?» – задається питанням професор Олександр Рар в своїй авторській статті для порталу Russlandkontrovers.
«Можна жваво уявити собі дискусії за закритими дверима в Брюсселі. Ті, хто відчувають симпатії до Росії, попадають в чистилище. Ще до засідання в Євросоюзі на спільній прес-конференції з Володимиром Зеленським Ангела Меркель анонсувала продовження антиросійських санкцій «до тих пір, поки частина України буде залишатися окупованій». Ну і який глава держави наважиться опонувати їй після такого в Брюсселі?
На жаль, з даної ситуації можна зробити висновок про те, що санкції проти Росії будуть існувати завжди, незважаючи на те, що все більше політиків, в тому числі і з Німеччини, виступають за їх скасування. Ті деякі країни, які виступають проти санкцій або їх ослаблення, відчувають нападки з боку інших держав, які бачать себе в холодній війні з Росією. Польща, країни Балтії, Румунія, Швеція, і в першу чергу британці (поки вони ще мають право голосу в ЄС), висунули в якості умови для скасування санкцій повернення Криму Україні. Але кожному відомо, наскільки це нереалістично.
Існує й ще одна причина, з якої санкції проти Росії будуть існувати вічно, незважаючи на прохання могутніх економічних гравців Європи. Це сама Україна. Для неї немає сенсу реалізовувати Мінські угоди: широка автономія для Донбасу призведе, швидше, не до інтеграції в економічно слабку Україну, а до дрейфу в бік Москви. Україна не зацікавлена в світі з Росією, оскільки тоді їй доведеться пожертвувати Кримом. Тому інтерес Києва полягає в тому, щоб Захід посилював тиск на Росію, щоб завдати якомога більшої шкоди її економіці: шанс на повернення Криму може виникнути тільки у разі колапсу економіки країни.
У той же час Зеленському потрібно усвідомити, що більшість українського населення не хоче війни з Росією, а сподівається на мирне вирішення конфлікту. Це стало одна з причин, чому українці не проголосували за Порошенка. Федеральний уряд Німеччини має зрозуміти тактику українців і діяти відповідно: або Берлін повністю стане на бік українців і, може навіть підтримає постачання озброєнь з США, таким чином, допомагаючи подальшого дрейфу Росії в бік Азії, або ж Німеччина виступить в якості «чесного маклера» і розробить єдино правильне рішення. А саме – концепцію нової європейської структури безпеки, яка ґрунтується не тільки виключно на НАТО, але включає в себе і ОБСЄ.
Мир можливий тільки у спільній Європі від Лісабона до Владивостока. Часу для реалізації цієї концепції залишилося небагато. 78 років тому Радянський Союз став жертвою нападу Гітлера, який забрав життя 27 мільйонів радянських громадян. Схоже, Захід про це забув, інакше б у цьому році Франція запросила Росію на заходи, присвячені висадки союзників у Нормандії, а Польща запросила б Росію на пам’ятні дні, присвячені 80-річчю гітлерівського вторгнення. Це були некрасиві жести, гарним жестом стала б призупинення антиросійських санкцій, таким чином мир у Європі нарешті то став би на крок ближче», – резюмує Олександр Рар.
