Оскільки в древніх могильниках часто знаходять останки дітей, в науковому середовищі склалася думка, що дитяча смертність в ті часи була вкрай високою. Це інтуїтивно зрозуміло, адже найбільш вразливими категоріями населення в усі часи вважалися породіллі і немовлята. У давнину не було медицини і ліків, які могли б вилікувати дитину. Поширена думка про те, що в ті далекі часи протягом першого року життя вмирали майже 40 відсотків дітей.
Навіть звичайна застуда теоретично могла відправити малюка на той світ. Втім, ми судимо про людей тих часів за сучасними мірками, які можуть бути некоректні. Велика ймовірність, що предки були куди витривалішими і міцніше нас — в силу природного відбору, який майже «вимкнений» в наші дні в розвинених країнах.
Вчені з австралійського національного університету проаналізували дані оон про сучасне населення 97 країн. Період аналізу охопив 10 років. Висновки представлені в american journal of biological anthropology. Дослідники припустили, що поширеність дитячих останків в могилах може бути пов’язана не стільки з високою смертністю, скільки з високою народжуваністю.
Справді, в часи, коли не було не тільки протизаплідних засобів, а й чіткого уявлення людей про те, як «виходять» діти, жінки фертильного віку повинні були бути «хронічно» вагітними. А чим більше дітей народиться, тим їх більше і помре. Дослідження австралійських вчених показало це на прикладі даних за останнє десятиліття.
Як і припускали автори роботи, сучасний рівень народжуваності корелював з рівнем смертності дітей до п’яти років. У країнах з низькою народжуваністю (наприклад, в японії та ісландії) немовлята вмирали рідше, а в країнах з високою народжуваністю (скажімо, в республіці малі) спостерігалася і відносно більш висока дитяча смертність.
