Концепція аеродинамічної компоновки легкого багатоцільового літака короткого зльоту і посадки
Арктика, Сибір, Далекий Схід відомі своїми безкрайніми просторами, віддаленими один від одного населеними пунктами і невеликою кількістю малопідготовлених аеродромів. Разом з тим транспортна доступність — необхідна умова розвитку цих територій. Сьогодні вчені Центрального аерогідродинамічного інституту імені професори Н. Е. Жуковського (входить в НДЦ «Інститут імені М. Е. Жуковського») працюють над концепцією аеродинамічної компоновки легкого багатоцільового літака короткого зльоту і посадки, призначеного для перевезення пасажирів, перевезення негабаритних вантажів, а також медичних та рятувальних операцій в умовах суворого клімату.
Дослідження з цієї теми ведуться в тому числі групою фахівців під керівництвом начальника відділу відділення системних досліджень і концептуального проектування авіаційно-космічної техніки ФГУП «ЦАДІ» В’ячеслава Кажана. Порівняно з наявними аналогами пропонується збільшення швидкості польоту з 300-350 до 650-700 км/год, дальності — з 700-1000 до 2 000 км і скорочення злітно-посадкової смуги (ЗПС) з 600-700 до 300-400 м. «Поєднати в компонуванні повітряного судна такі суперечливі вимоги досить складно: наприклад, злітати з короткою ЗПС можна тільки на невеликій швидкості, з-за чого страждають аеродинамічний якість і швидкість польоту на крейсерському режимі», — зазначає В’ячеслав Кажан.
Вивчивши можливості сучасної авіаційної техніки та напрацювання вчених ЦАГІ і ЦІАМ, фахівці інституту знайшли оптимальний вихід: на допомогу аеродинаміці вирішили використовувати енергетику розподіленої гібридної силової установки, що складається з турбовальний двигуна, 20–30электровентиляторных моторів, електрогенератора і резервної акумуляторної батареї. Така установка важче звичайної, але одночасне застосування крила малого подовження зі струминними закрилками, збільшують підйомну силу, компенсує цей вагу і дає можливість взяти на борт більше палива для далекого перельоту. Завдяки плавної компонування інтегральної літального апарату зменшуються площа омитої поверхні і, відповідно, лобове опір. В результаті потужності літака достатньо для досягнення заявленої швидкості.
На даний момент робота знаходиться на етапі комп’ютерного моделювання, проведені попередні оцінки. У 2020 році планується продовжити роботу, включаючи експериментальні дослідження моделей легкого багатоцільового літака.
